diogenis (diogenis) wrote,
diogenis
diogenis

Рекламні технології та отруйний порошок

Я із самого початку ніяк не міг зрозуміти, звідки 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій в гущавині постановочної бійки взявся Порошенко? Хто його поставив на екскаватор?

Питання не тривіальне. Нувориш-бізнесюк, який завжди тримав ніс за вітром і намагався ужитися з будь-якою владою, в т. ч. бандитською, тут раптом з’являється в образі борця, революціонера і героя. Нереально. Реальний Порошенко туди й носа поткнути побоявся б. Отже, хтось його туди направив, хтось гарантував йому безпеку, хтось проінструктував про його прихід обидві "сторони" протистояння, хтось, врешті-решт, замовив телевізійну картинку потрібного виду й ракурсу. Отже: хто і навіщо?

Дійшло до мене аж у квітні. Але краще пізно, ніж ніколи. Тим більше, що поки-що (поки-що) не пізно й іншим зрозуміти.

Бійка гопників з російським акцентом з міліцією на Банковій вдень 1 грудня була постановкою, розрахованою радше на російські, аніж на наші телеканали. Ставили цю постановку і керували нею очевидно московські технологи. Імовірно, ті самі, які ставили дніпропетровські "теракти" та розстріл в "Каравані". Тому я певний час думав, що вони працювали на Овоча. Тепер допер, що вони завжди працювали на Кремль і тільки на Кремль. А яник був лише лялькою, і його правління мало завершитися розграбуванням України, дефолтом, штучними заворушеннями (як нині на Сході країни) і російськими танками "рятівників" від донецької чуми.

Отже, спектакль на Банковій режисували з Кремля. Картинку знімали для Кремля. Відповідно, Пєтю на грейдер могли направити тільки люди Кремля і для цілей Кремля. Більше там ніякого суб’єкта прийняття рішень просто не було.

Але для чого Кремлю якийсь Порошенко, і нащо з нього ліпити героя-опозиціонера (а заодно миротворця)? Відповідь — на поверхні: щоб за умови ліквідації справжньої опозиції підсунути збудженим масам євромайданівців псевдоопозиціонера, окрім якого їм би було ні на кого сподіватися.

Сценарій простий і надійний: януковоч з кров’ю розганяє Євромайдан (щоб побоялися вдруге виходити), звинувачує "трьох богатирів": Яценюка, Кличка і Тягнибока — в організації масових заворушень і саджає їх в кутузку. І тут виходить на телеекрани Порошок, весь в білому, і каже так натхненно: не можна так от з людьми, я проти... І зникає. А народ запам’ятовує. І починає його вважати "лідером".

А потім — дефолт України, заворушення і російські танки. Пам’ятаючи про УПА, московські кедебісти навряд чи розраховували на окупацію всієї України. Але якщо кляті бандерівці за Збручем не захочуть в расєйський рай земний і зустрінуть визволителів зброєю та окопаються у себе на заході, то вони ж почнуть перед Заходом дальнім Расєю клясти як агресора і вимагати для неї покарання. Отже, їм потрібен керований президент, який замість визвольної боротьби втягне залишки суверенної України в безрезультатні багаторічні переговори з Москвою про мирне розв’язання кризи — і ще й настійливо проситиме Захід не втручатися, бо, мовляв, ми й самі розеберемося.

От тільки де такого взяти і як ним керувати? Та як де, осьдечки ж він: владєдєц заводов газєт пароходов, які перебувають на території або самої Росії, або тієї частини України, яка буде окупована. І цей влалєлєц за свої заводи удавиться. Або ні, краще продасть Україну. Досить йому натякнути, що всі активи й майно у нього заберуть — і він роками робитиме все, що йому скажуть. А за ті роки можна й далі просунутися...

І поставили Пєтю на грейдер. А потім він зник. По тому знову випустили його — на сцену Майдану. Всього кілька разів. Образ героя повинен бути однозначним, а тому має складатися всього з кількох яскравих образів. Дій, висловлювань. Найкраще — обіцянок. Технологія безвідмовна: принаймні, на більшість виборців діє. І зараз діє, до речі.

Правда, нещодавно Порошенко проколовся. Видав кремлівський задум публічно. От тільки чи зрозумів хоча б хтось, що він сказав... Якщо й Ви не зрозуміли, поверніться на три абзаци вище. І перечитайте.

Tags: відео, паскуди, політика, посилання
Subscribe

  • Україна vs Linux

    24 серпня 1991 року Україна, тоді ще частина СРСР, проголосила незалежність і стала окремою державою. Наступного дня Лінус Торвальдс, тоді ще…

  • ООН, астанавітєсь!

    Щось всі останні дописи у мене пішли на вручення віртуальної премії «Довбойоб тижня». Ну й нехай. Тим більше, що добвойоби тільки множаться. А цього…

  • Геральдистика

    — Какой сир? Как називаєцца? Спектараль? Почуто колись давно в магазині. Вчора спека не дала ввмікнути комп, але таке чуперадло, як минулого…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments